Доповідь
на тему
,,Використання
комп’ютерних технологій в навчальному процесі”
Учителя інформатики
Дорошенка Сергія Івановича
2014
Вступ
Проблема
інформатизації і безпосередньо пов'язаній з нею комп'ютеризації всіх сфер
людської діяльності є однією з глобальних проблем сучасного світу. Причина тому
- нечуване для попередніх епох підвищення ролі інформації, перетворення її в одну
з найважливіших рушійних сил всього виробничого і суспільного життя. Зараз
відбувається паралельно стрімкий стрибок в розвитку апаратних засобів, тобто
власне комп'ютерів як технічних пристроїв за останні роки зробив цю техніку
достатньо доступною. Тому впровадження комп'ютерних технологій в освіту можна охарактеризувати
як логічний і необхідний крок в розвитку сучасного інформаційного світу в
цілому. Підтвердженням цього може служити виникнення цілого ряду спеціальних
наукових центрів, які безпосередньо займаються проблемами інформатизації і комп'ютеризації
освіти
Такий факт,
як поява спеціалізованих періодичних видань, літератури загального педагогічного
порядку по проблемах комп'ютеризації і більшості відповідних методичних
розробок говорить про існування і гостру актуальність даної проблеми для
сучасної школи на всіх її рівнях.
Сучасна
наука концентрує увагу на теоретичній розробці концепції і
структурно-організаційних моделей комп'ютеризації освіти, оскільки на даний
момент, зважаючи на відсутність стабільних позицій в цьому питанні, реальна
комп'ютеризація учбового процесу на місцях фактично відсутня.
Обґрунтування
невідкладної необхідності впровадження комп'ютерної і мікропроцесорної техніки
в шкільну практику містить два основних, тісно зв'язаних між собою доданків. По-перше,
величезні техніко-операційні можливості комп'ютера несуть в собі незрівняний з
раніше застосованими технічними засобами навчання, дидактичний матеріал, який
може і повинен бути реалізований в учбово-виховному процесі. По-друге, справжня
дієвість науково-технічного прогресу (а широке застосування комп'ютерів - один
з яскравих його проявів) у вирішальній степені залежить від підготовки кадрів
на рівні сучасних вимог.
Тому
вивчення і використання комп'ютерної техніки в учбовому процесі – це найважливіший компонент підготовки до
подальшого трудового життя. Не можна не враховувати того, що для більшості
випускників середніх і вищих учбових закладів майбутня професія стане по
перевазі комп'ютерною.
1. Історія виникнення проблеми комп'ютеризації навчального процесу
До кінця
20-го століття роль знання у всьому світі неймовірно зросла. Рівень володіння
знанням, або, більш узагальнено, інформацією починає визначати політичний і
господарський статус держав. А для успішної роботи в таких умовах державам
потрібні люди - висококваліфіковані фахівці, що відповідають найвищим вимогам
сучасності. Тому на рубежі тисячоліть освіта перетворюється на одне з джерел
найцінніших стратегічних ресурсів - людського капіталу і знань, що, кінець
кінцем, визначає загальний рівень розвитку суспільства. І головним
прискорювачем його розвитку стає інформатизація. Інформатизація суспільства, у
свою чергу, практично неможлива без комп'ютеризації системи освіти, через що ця
проблема по своїй значущості виходить зараз на перше місце в педагогічній науці.
Пріоритетність цієї проблеми посилюється ще і тим, що вона є принципово новою. Виникнувши
разом з появою комп’ютера, тобто в останні два десятиліття, вона не може
використовувати досвід минулих століть і тисячоліть, як це робиться в класичній
педагогіці, і вимушена розвиватися тільки "із середини", формуючи
свою наукову базу одночасно у всіх необхідних сферах – філософії, психології,
педагогіці і методиці. Це обставина, у поєднанні з крайньою практичною
необхідністю, додає проблемі комп'ютеризації освіти підвищену актуальність, виводить
її на перше місце в групі першочергових завдань сучасної педагогіки.
Комплексна
інформатизація шкіл і вузів орієнтується тепер на формуванні і розвитку інтелектуального
потенціалу науки, вдосконаленні форм і змісту учбового процесу, впровадженні
комп'ютерних методів навчання, використанні в педагогічній роботі сучасних
інформаційних технологій.
2. Сучасний стан практичної комп'ютеризації процесу навчання
Визначити
стан справ в тій або іншій сфері діяльності завжди досить важко. Проте в такому
питанні, як комп'ютеризація, є один чинник, що легко враховується, який
достатньо ясно може охарактеризувати картину в цілому. Це - показник технічної
забезпеченості, іншими словами - наявність комп'ютерної техніки і рівень її
технічної якості. Річ у тому, що комп'ютеризація робочих процесів прямо
залежить від наявності і якісного рівня комп'ютерів на робочих місцях; без
цього наявність навіть самої передової наукової думки так і залишиться фактом
науки, але не чинником виробничого і суспільного життя.
З розвитком
технології для навчання з використанням технічних засобів стала достатньою
наявністю тільки комп'ютера. Функції, які раніше виконували: телевізор,
відеомагнітофон, магнітофон, кінопроектор, діапроектор і ін., з успіхом узяв на
себе комп'ютер. Причому якість передачі, зберігання, відображення інформації
значно підвищилося. На цьому етапі необхідно розглядати завдання перекладу
всієї інформації в цифрові стандарти як пріоритетну.
Вже зараз
комп'ютерна письменність є важливим показником культури, а в майбутньому
виявиться необхідною кожній людині, на якій би ділянці він не працював. Отже,
комп'ютерна справа, навчання користуванню комп’ютером повинно стати загальним.
3. Методи організації навчання із застосуванням персонального комп'ютера
У практиці
навчання можуть застосовуватися чотири основні методи навчання:
·
пояснювально-ілюстративний
·
репродуктивний
·
проблемний
·
дослідження
Враховуючи,
що перший метод не передбачає наявності зворотного зв'язку між учнем і системою
навчання, його використання в системах з використанням ПК безглуздо.
Репродуктивний
метод навчання із застосуванням засобів обчислювальної техніки передбачає
засвоєння знань, що повідомляються учневі викладачем і (або) ПК, і організацію
діяльності учня по відтворенню вивченого матеріалу і його застосуванню в аналогічних
ситуаціях. Використання цього методу з використанням ПК дозволяє істотно
поліпшити якість організації процесу навчання, але не дозволяє радикально
змінити учбовий процес в порівнянні з традиційною схемою (без ПК). У цьому
плані більш виправданим є застосування проблемного і пошукового методів.
Проблемний
метод навчання використовує можливості ПК для організації учбового процесу як
постановки і пошуків способів вирішення деякої проблеми. Головною метою є
максимальне сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів. В процесі
навчання передбачається рішення різних класів завдань на основі отримуваних
знань, а також і аналізу ряду додаткових знань, необхідних для вирішення поставленої
проблеми. При цьому важливе місце відводиться придбанню навичок по збору,
впорядкуванню, аналізу, і передачі інформації.
Дослідницький
метод навчання із застосуванням ПК забезпечує самостійну творчу діяльність
учнів в процесі проведення науково-технічних досліджень в рамках певної
тематики. При використанні цього методу навчання є результатом активного
дослідження, відкриття і гри, унаслідок чого, як правило, буває приємнішим і успішним,
чим при використанні інших вище перелічених методів. Пошуковий метод навчання
припускає вивчення методів об'єктів і ситуацій в процесі дії на них. Для
досягнення успіху необхідна наявність середовища, що реагує на дії. У цьому
плані незамінним засобом є моделювання, тобто імітаційне представлення
реального об'єкту, ситуації або середовища в динаміці.
Комп'ютерні
моделі мають ряд серйозних переваг перед моделями інших видів через свою
гнучкість і універсальність. Застосування моделей на ПК дозволяє уповільнювати
і прискорювати хід часу, стискати або розтягувати простір, імітувати виконання
дій дорогих, небезпечних або просто неможливих в реальному світі.
Загальні
принципи організації навчання із застосуванням ПК.
Ефективне
навчання із застосуванням комп'ютерної техніки базується на наступних загальних
принципах і висновках по них:
·
Загальні принципи.
·
Висновки.
·
Активна участь що навчається в учбовому процесі.
·
Максимально сприяти активізації що навчається.
·
Постійне проведення особистого аналізу ситуації що
навчаються в процесі навчання.
·
Уникати використання стандартних схем аналізу, міняти
завдання і ситуації на різних стадіях навчання.
·
Наявність сигналів зворотного зв'язку в учбовому процесі.
·
Повідомляти що навчається про результатах його дій в
кожній конкретної ситуації.
·
Наявність швидкого зворотного зв'язку в учбовому процесі.
·
Забезпечувати по можливості миттєвий зворотний зв'язок
·
Відмова від поведінки, позитивного результату, що не дає
пригнічувати небажані варіанти дії, не підтверджуючи їх.
·
Постійне повторення пройденого матеріалу.
·
Практикувати і підтверджувати способи дій, навіть якщо
вони вже були продемонстровані одного разу.
·
Індивідуалізація кількості і послідовності підтверджень
дій в процесі навчання.
·
Підбирати способи підтвердження індивідуально.
·
Облік індивідуальних особливостей що навчається до
сприйняття зовнішніх умов залежно від його станів і настрою.
·
Застосовувати приведені вище принципи не жорстко і
однозначно, а гнучко.
4. ПК як засіб навчання
Останні
технічні досягнення часто знаходили застосування в учбовому процесі, і ПК в
цьому сенсі не є виключенням. Вже перші досліди застосування ПК в учбовому
процесі показали, що використання обчислювальної техніки дозволяє істотно
підвищити ефективність процесу навчання, поліпшити облік і оцінку знань,
забезпечити можливість індивідуальної допомоги викладача що кожному вчиться в
рішенні окремих задач, полегшити створення і постановку нових курсів.
ПК є могутнім
засобом для обробки інформації, представленої у вигляді слів, чисел, зображень,
звуків і т.п. Головною особливістю ПК як інструменту є можливість його
настроювання (програмування) на виконання різного роду робіт, пов'язаних з
отриманням і переробки інформації.
Застосування
обчислювальної техніки в учбовому процесі відкриває нові шляхи в розвитку
навиків мислення і уміння вирішувати складні проблеми, надає принципово нові
можливості для активізації навчання. ПК дозволяє зробити аудиторні і самостійні
заняття більш цікавими, динамічними і переконливими, а величезний потік
інформації, що вивчається, легко доступним.
Головними
перевагами ПК перед іншими технічними засобами навчання є гнучкість, можливість
настроювання на різні методи і алгоритми навчання, а також індивідуальній
реакції на дії кожного окремого повчального. Застосування ЕОМ дає можливість
зробити процес навчання активнішим, додати йому характер дослідження і пошуку. У
відмінності від підручників, телебачення і кінофільмів ПК забезпечує можливість
негайного відгуку на дії учня, повторення, роз'яснення матеріалу для слабкіших,
переходу до складнішого і надскладного матеріалу для найбільш підготовлених. При
цьому легко і природно реалізується навчання в індивідуальному темпі.
Не підлягає
сумніву, що у багатьох випадках переваги комп'ютера не заперечні. Він не тільки
позбавить учнів від рутинних робіт, але і дозволить їм зайнятися трудомісткими
практичними завданнями з використанням методів лінійного програмування і
складних аналітичних досліджень. Використання текстових редакторів позбавляє
учнів від нудного друкування на машинці і дає можливість викладачам вимагати
від школярів багатократної переробки заданої теми, поки вона не стане задовільною.
Подібна шліфовка стилю була б неможливою без комп'ютера. Час, який раніше
витрачався на рутинні операції, що раз по раз повторюються, тепер може бути
присвячений важливішим питанням, що вимагають напруги думки і творчого підходу.
Комп'ютери
відкривають нові перспективи в області освіти. У міру збільшення об'єму знань і
ускладнення методів аналізу, стає все важчим будувати навчання дотримуючись в
основному принципу пасивного слухання лекцій і читання учбових текстів. Критичне мислення, уміння зрозуміти і
вирішувати складні проблеми, здатність вивести корисні висновки з купи
початкових даних - все це набуває великої важливості і вимагає від учнів
активнішої діяльності.
5. Навчання на відстані - що це таке?
У сучасних
соціально економічних умовах можливість отримання заочної і вечірньої освіти
дуже важлива. Не менш важливим є завдання перепідготовки і підвищення
кваліфікації, і тут дистанційне навчання є незамінним механізмом отримання
якісної освіти. Інформаційні технології здешевлюють заочну форму навчання і
стимулюють дітей, що вчаться, особливо обдарованих, підвищувати свій рівень
знань по тих або інших предметах. Дистанційна освіта важлива для дітей, яким по
якихось причинам ми не можемо забезпечити повноцінна освіта в звичайних умовах
школи.
Необхідна
дистанційна освіта для початкової, середньої, професійної і вищої освіти, для
соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Дистанційна освіта представляє реальну
можливість здобування якісної освіти без безпосереднього мешкання в місті, в
якому людина збирається вчитися. Доступ до інформаційних ресурсів бібліотек - це
теж проблема, яку можна вирішити за допомогою інформаційних технологій.
При
використанні цих технологій складається нова організація роботи самого учня. Якщо
при традиційному підході студент чи учень слухає лекції, веде конспекти,
відвідує бібліотеки, семінари, то він фактично вбудований в організований
учбовий процес. У ситуації дистанційної освіти учень винен сам собі
організувати і отримати необхідний рівень знань, який може бути перевірений за
допомогою системи тестування. Тому акценти зміщуються у бік самостійної роботи,
і для учня така форма навчання може бути економічнішою в порівнянні з
традиційною.
Навчання на
відстані відноситься до способу доставки учбового матеріалу (взаємодії) в рамках
заочного навчання, а учіння - на відстані самостійної роботи при будь-якій
формі навчання.
6. Дистанційне навчання. Підходи до рішення проблеми
Будь-які, а
тим більше корінні, прогресивні зміни в товаристві обов’язково викликають
потребу вдосконалення існуючих форм навчання, а також появу абсолютно нових
форм навчання. Сучасні економічні умови життя практично в будь-якій країні характеризуються необхідністю значної
частини всіх форм навчання (денною,
вечірньою і заочної) поєднувати навчання з роботою. Крім того, деяка частина
населення, що бажають здобути вищу освіту, позбавлена в тому або іншому ступені
можливості навчатися безпосередньо у вузі, який вони вибрали для отримання необхідної
ним спеціальності.
Більш 7
років назад за кордоном з'явилося "дистанційне навчання". Ця форма
навчання протягом декількох останніх років поселилася на благодатному ґрунті
російських вищих учбових закладів, незважаючи, а мабуть у зв'язку із складними економічними
умовами, в яких опинилися сучасні навчальні заклади. Характерною особливістю
даного виду навчання (навчання на відстані) є те, що надається можливість практично
повністю самостійно в індивідуальному темпі отримувати необхідні знання в
незалежності від місця розташування навчального закладу. Необхідні
навчально-методичні матеріали в друкарській, відео-, аудіо- формі, видаються на руки або пересилаються,
наприклад, за допомогою електронної пошти. Абсолютно очевидно, що використання
подібної форми навчання стало можливим, в першу чергу, завдяки тимчасовим
досягненням науково-технічного прогресу (у нашому випадку - нові комп'ютерні
технології в освіті).
Однак
досліди застосування даного методу виявили значні труднощі його реалізації, які
пов'язані більшою мірою з відсутністю необхідних фінансових коштів. Потреба в
додатковому фінансуванні пов'язана не тільки з необхідністю набувати дорогих
технічних засобів, але і з відсутністю відповідних навчально-методичних
матеріалів і підручників, які слід використовувати в дистанційному навчанні.
Нові форми
навчання, а тим більше дистанційне навчання, вимагають абсолютно нових методів
навчання і навчальних посібників, наприклад, електронних підручників з
можливістю не виходячи з конкретної комп'ютерної учбової програми отримувати
необхідні довідкові дані; виконувати рубежі і ін. контрольні завдання (комп'ютерні
тести); здійснювати самоконтроль (тренінг) користуючись системою гіпертекстових
зв'язків і використовувати власну траєкторію освоєння знаннями залежно від
ви-бранного типу навчання, спеціалізації і кваліфікації і ін.
7. Технолого-економічні аспекти проблеми дистанційного навчання
Дана форма
навчання викликає потребу використання інших сучасних педагогічних технологій. На
нашу думку, головну увагу при створенні таких технологій слід обернути на
вироблення навиків логічного мислення, що обумовлюється, умінням працювати з
різними видами інформації, готувати і ухвалювати відповідні рішення В зв'язку з
цим технологія навчання повинна враховувати можливість роботи в інформаційних телекомунікаційних
мережах як самостійно, так і у складі так званих "віртуальних навчальних
груп".
При цьому учні
та студенти не тільки набувають необхідної ними спеціальності, але і отримують
широкий спектр практичних навиків роботи з сучасними комп'ютерними системами,
засобами оргтехніки і зв'язку, різними посиланнями і формами інформації. Проблема
розробки навчально-методичних матеріалів і підручників для дистанційного
навчання. В даний час відомо, принаймні, три способи підготовки
навчально-методичних матеріалів:
1. традиційний;
2. створення
електронних комп'ютерних підручників і тестових комп’ютерних програм по окремих
учбових дисциплінах;
3. створення
повних електронних учбових матеріалів по всіх учбових дисциплінах, утворюючих
комплекс так званий "електронний факультет".
Зміст учбових
матеріалів повинен бути компактним, таким, що виражає основну суть проблеми,
оскільки потоки інформації, що все збільшуються, вимагають їх оптимізації, а
точніше мінімізації, для комфортного сприйняття її учнем, а також зменшення
часу і витрат на її передачу по лініях зв’язку. В даний час набув широкого
поширення об'єктно-орієнтований підхід, що використовуваний в інформаційних
технологіях і має перспективи при створенні сучасних машиночитаючих навчальних
матеріалів. Все, названі вище, пропозиції направлені на вироблення форми
організації учбового матеріалу.
Очевидними
стають проблемні лекції, а також ввідні, настановні і такі, що укладають курс. При
цьому навчання студентів стає більш індивідуальним і більше значення набувають
також консультації, заліки, іспити, курсові і дипломні роботи. Очевидною є
потреба навчальних закладів у необхідній кількості комп'ютерних технічних і програмних
засобів, в освоєнні викладацьким складом сучасних комп'ютерних технологій
взагалі і навчання зокрема, у відповідній підготовці учнів та студентів буквально
з першого року навчання (знання основ комп'ютерної письменності). Наступним
етапом створення необхідних навчально-методичних матеріалів є їх коректування
на основі отриманих результатів при їх апробації.
Тривалість
дослідної експлуатації не може бути менш одного року, хоча правильніше було б
її здійснювати протягом 2-3 років. Паралельно, починаючи навіть з першого року
створення навчально-методичних матеріалів нового типу, може вестися підготовка
їх комп'ютерних версій з метою використання при всіх формах навчання і
орієнтації на дистанційне навчання.
8. Досвід використання комп'ютерний технологій для навчання інформатиці незрячих дітей
Сучасні
інформаційні освітні технології можуть бути використані для надання освітніх
послуг людям з обмеженими можливостями, наприклад, незрячим. Слід зазначити, що
комп'ютерні технології в даному випадку розглядаються не тільки і не стільки як
предмет вивчення, але як новий засіб розширення можливостей інвалідів і їх
успішної реабілітації в сучасному суспільстві.
Перерахуємо
програмні засоби і пристрої, що дозволяють реалізувати процес навчання: принтер
друку брайлівським шрифтом, брайлівський рядок, програмні і апаратні
синтезатори мови.
9. Переваги і недоліки комп'ютерних навчальних систем
Проблеми
комп'ютеризації навчання можна розглянути з боку об'єктивних і суб'єктивних
чинників.
Об'єктивні
чинники.
До цієї
групи проблем можна віднести:
недолік
необхідного комфорту при роботі з ПК (жорстка прив’язаність до місця, робочої
пози і розміру екрану). В даний час це недолік компенсується використанням
портативних ПК і застосуванням настільних плоских рідкокристалічних моніторів,
але поки що розповсюдження цих технологій перешкоджає їх висока ціна;
прихильність
до незмінного розміру екрану викликає неможливість естетичного порядку (враження
від крупного зображення значно сильніше і яскравіше, ніж від стандартної 14-17
дюймової картинки);
це частково
компенсується використанням проекційної техніки, але із-за високої вартості
вона також не може стати масовою.
сприйняття
тексту з екрану не дає можливості охопити поглядом всю сторінку повністю, а
іноді - навіть рядок, і вимушує при читанні постійно пересувати екран вгору-вниз
і управо-вліво;
не всіх
користувачів влаштовує типовий фон текстового поля (яскраво-білий або
густо-синій).
негативна
дія на "взаємини" людини з ПК може надавати підсвідомо сприйманий чинник
техніцизму, тобто розуміння того, що людина має справу з машиною, а не з
виробом іншої живої людини;
декілька
легковажне відношення до комп'ютерної продукції може викликати розуміння
вражаючої легкості процедур копіювання і тиражування комп'ютерної продукції [в
даному випадку цінність представленої інформації плутається в свідомості користувача
з собівартістю її носія (дискета) і процедурою виготовлення копій].
На
противагу перерахованим недолікам можна відзначити наступні моменти роботи з
ПК, які зазвичай розцінюються як позитивні:
розуміння
документальності, точність фіксації явищ, що зображаються; "досяжність"
першоджерел, що здається, викликає у глядача своєрідний ефект особистої
причетності до того, що зображається;
практичну
доступність культурно-мистецької інформації будь-якого регіону і розуміння
своєї власної, особистої причетності до глобальної загальнолюдської художньої
спадщини;
зручність
маніпулювання зображеннями, можливість їх перегрупування, довільної компоновки
і технічного редагування.
Поза
сумнівом, перераховані проблеми роблять різний вплив на різних людей залежно
від їх індивідуально-фізіологічних і особистих якостей.
Облік цих
якостей ускладнюється тим, що багато аспектів роботи людини з ПК не отримали
достатнього наукового розгляду.
Одній з
важливих для роботи з ПК психологічних проблем являється проблема віків. Річ у
тому, що найчастіше люди старшого покоління обережніше відносяться до процесу
комп'ютеризації, ніж молодь.
Це можна
пояснити тим, що у дорослих людей до певного віку формуються звичні методи і
форми роботи, які вони не захочуть, а часто - і не можуть кардинально міняти (що
неминуче трапитися при комп'ютеризації їх роботи).
10. Специфіка психологічного сприйняття учнями та студентами комп'ютерних технологій в навчанні
Як відомо,
головна перевага комп'ютерних технологій, особливо при виході в Інтернет,
полягає в тому, що будь-яка людина дістає доступ до максимально великого об'єму
знань, отриманих людством на даний момент у відповідній області науки. Студент
чи учень в принципі забезпечується сучасним матеріалом найбільш високого рівня.
/Підручники, як правило, відстають через специфіку свого виробництва /.
Проте,
стрімка комп'ютеризація учбового процесу у навчальних закладах, зокрема в
різних системах відкритої і дистанційної освіти, заставляє звернути
найсерйознішу увагу на найважливіший елемент цього процесу - що самого
навчається. Масова дія на психіку потоку незвичних і складних форм навчання
викликає в учнів та студентів неоднозначну реакцію і дає не завжди позитивні
результати з погляду поглибленого збагнення дисциплін, що вивчаються, і
формування творчого потенціалу. Дуже часто відбувається, потрібна машинними
методиками схематизація як в оформленні, так і в подачі матеріалу. Це може
служити серйозним мінусом у вивченні гуманітарних дисциплін, особливо
філософського циклу. / У свій час програмоване навчання в цих областях знання
було визнане недієздатним/. Акцент на спілкуванні з машиною істотно скорочує
об'єм інформації, що обумовлюється, до якої, поза сумнівом, слід відносити і
особисту взаємодію викладача на студента, контакт "живої" думки з її
величезними евристичними перевагами.
Спілкування
з комп'ютером ставить цілий ряд методологічних і психологічних проблем. Не всі
достатньо легко їм опановують. Це викликає небажані стреси. Дослідження показують,
що приблизно у що 30% навчаються на комп'ютері піднімається тиск, погіршується
сон, загострюються хвороби. Цьому сприяють і не зовсім комфортні умови в комп’ютерних
класах /неправильна освітленість, скупченість, шум і т.п. /.
Робота на
комп'ютері, пов'язана з навчанням тим або іншим наукам, виконанням тих або
інших часом вельми складних завдань, викликає інтерес приблизно у 35-40%
студентів /не є зважаючи на комп'ютерні ігри/. Близько 35% вважають навчання за
допомогою комп'ютера "корисним" і "потрібним". Від 7 до
12%% вважають роботу на комп'ютері "важкою" і "неефективною".
Висновок
Таким
чином, комп'ютеризація навчання викликає свої, часом доволі складні
психологічні і методологічні проблеми. Щоб очікуваний від неї позитивний ефект
був досягнутий, необхідно послідовно створювати якісно інші методики навчання з
урахуванням особливостей сприйняття і освоєння людиною нових типів інформації. Ефект
появи так названих "комп'ютерних дітей", тобто відірваних від життя і
не здібних до повноцінного спілкування молодих людей, вже позначився. Необхідно
постійно мати на увазі, що "мегамашина" може не тільки допомагати в
навчанні, але і деформувати особу.
Література
1. Бабанський
Ю.К. Оптимізація процесу освіти. М., 2007.
2. Батурін
Ю.М., Жодзішський А.М. Комп’ютеризація - шлях до хаосу? // Інтерфейс № 1, 1991.
3. Болотов
В.А. Про дистанційну освіту. // Інформатика і освіта № 1, 1998.
4. Власова
Ю.Ю., Особовий аспект проблеми сприйняття інформації. // Інформатика і освіта №
1, 1998.
5. Гиркин И.В.
Нові підходи до організації учбового процесу з використанням сучасних
комп'ютерних технологій. // Інформаційні технології № 6, 1998.
6. Іллюшин
З.А., Собкин Б.Л. Персональні ЕОМ в учбовому процесі. М., 2002.
7. Растрігин
Л. Комп’ютерне навчання і самонавчання. // Інформатика і освіта.
Немає коментарів:
Дописати коментар